|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
У десять років міс Міранда Чівер не подавала жодних ознак того, що колись стане Великою Красунею. Її волосся було прикро каштанове, очі — того ж каламутного кольору, а ноги, надто довгі, не мали й натяку на грацію. Тож навіть у десять Міранда навчилася приймати очікування суспільства — аж до того дня, коли вродливий і відважний віконт Тернер урочисто поцілував їй руку й пообіцяв, що одного дня вона розквітне, що одного дня буде такою ж прекрасною, як і розумною. І вже тоді Міранда знала: вона любитиме його завжди.
Минуло вісім років. Міранда стала дорослою жінкою, а Тернер — озлобленим вдівцем. Та вона ніколи не забула його доброти. У своєму щоденнику вона зізнається в правді: вона ніколи не переставала любити Тернера й ніколи не переставала сподіватися, що одного дня він побачить у ній більше, ніж наївну дівчинку.