|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Я збив її машиною…
А потім приніс додому.
Лікував її рани власною темною збоченістю.
Її шрами розповідають історію — опіки, порізи… деякі давні, але є й зовсім свіжі.
Такі свіжі, що вони складають небезпечну, інтригуючу оповідь. І я прагну її почути.
Коли вона відкрила очі, то не відсахнулася, як інші.
Натомість вона назвала своє ім’я.
Гелена…
Є щось у ній. У тому, як вона зустрічає мій погляд.
Вона не боїться мене.
І якась небезпечна частина мене хоче, щоб так залишалося.
Хоча б цього разу…